Опис
досвіду роботи вчителя математики

Недайводської середньої загальноосвітньої школи - сад

Боклаг Ольги Василівни

з реалізації індивідуальної науково-методичної проблемної теми:

“Використання групових форм роботи та педагогічних програмних засобів на уроках математики з метою активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів”

Математика вчить мислити,

разом з тим, вселяє віру
в безмежні сили
людського характеру.
В. Сухомлинський

Математика як наука здійснює значний вплив на розумовий розвиток школярів. Вона формує просторове мислення, що забезпечує свободу і легкість створення образів та оперування ними, причому образів досить абстрактних. Завдання вчителя - залучити учня до самого процесу пізнання. учень відчує необхідність не просто сприймати інформацію, а наполегливо оволодівати новими знаннями, приводити їх у струнку систему доведень.
Нажаль з року в рік ми все більше спостерігаємо не досить приємний факт: бажання вчитися у дітей все меншає. Школярі не вміють вчитися і долати труднощі пізнавальної діяльності. Навчання - це нелегка праця, яка вимагає від учнів багатьох спеціальних навичок, чимало сили волі, без чого неможливо досягти успіху у навчанні. Як же заохотити, зацікавити учнів, донести до них знання, сформувати навички та оцінити їхні навички, знання та вміння?
Однією з найбільш поширених сьогодні форм навчання є його групова організація. Саме групове навчання може стати не лише важливим резервом підвищення ефективності навчання математики, а й сприяти активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, перетворенню їх із об’єктів у суб’єкти навчання, формуванню у них самостійності, здатності до самоосвіти та самовиховання. Саме цим обумовлюється актуальність даної теми. “Використання групових форм роботи та педагогічних програмних засобів на уроках математики з метою активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів ”.
Ідея досвіду: створення комфортних умов для конструктивного співробітництва учнів, завдяки якому вони перетворюються із об'єкта викладацької діяльності вчителя в активних суб'єктів власного учіння.
Групова форма навчання — вид навчальної діяльності учнів на уроці, що характеризується поділом учнів на групи; це така форма організації навчального процесу у школі, коли учні, працюючи у малих (2-7 осіб) групах, об'єднані спільною навчальною метою і колективно-розподіленою діяльністю, а вчитель керує роботою кожного з них опосередковано, через завдання, якими він спрямовує діяльність малих груп.
Метою технології групової навчальної діяльності є розвиток дитини як суб'єкта навчальної діяльності.
Завдання:
- навчати школярів співпраці у виконанні групових завдань;
- стимулювати моральні переживання взаємного навчання, зацікавленості в успіхові товариша;
- формувати комунікативні вміння школярів;
- формувати рефлексивні компоненти навчальної діяльності:
цілеспрямованість, планування, контроль, оцінку;
- поєднувати фронтальну, індивідуальну та групову форми навчальної діяльності.
В груповій навчальній діяльності я керую роботою кожного учня опосередковано, через завдання, які пропоную групі та які регулюють діяльність учнів. Мої стосунки з учнями набувають характеру співпраці, тоді коли я безпосередньо втручаюся у роботу груп , тому у разі, якщо в учнів виникають запитання, вони звертаються до мене по допомогу. Це наша спільна діяльність.
Відомо, що учням буває психологічно складно звертатись за поясненням до вчителя і набагато простіше — до ровесників.
Як вид навчальної діяльності школярів, групова діяльність багатофункціональна. У груповій навчальній діяльності учні показують високий рівень навченості. Пояснюється це тим, що "в цій роботі слабкі учні виконують за обсягом будь-яких вправ на 20—30% більше, ніж у фронтальній роботі. Групова форма роботи сприяє також організації більш ритмічної діяльності кожного учня"( А.В. Петровський)
У педагогічній психології розрізняють три рівні засвоєння знань і способів діяльності учнів.
1. Свідоме сприйняття, розуміння і запам'ятовування знань, застосування їх у знайомих ситуаціях і діяльність «за зразком» або у схожих ситуаціях.
2. Уміння застосовувати знання у нових ситуаціях.
3. Здійснення пошукової творчої діяльності у нових ситуаціях.
Врахувавши ці теоретичні настанови, на практиці виділяють п'ять основних груп учнів:
1. Учні, які мають глибокі і міцні знання основних фактів математики, вміють пояснювати, аргументувати, доводити, узагальнювати, виділяти суттєве у поданому матеріалі. Здатні до творчого пошуку, зацікавлені предметом. Досягають високого рівня знань (10-12 балів).
2. Учні, які знають теорію, основні методи розв'язування задач, але пошукова діяльність для них можлива лише за допомогою вчителя або учня-консультанта (9-10 балів).
3. Учні, які вміють розв'язувати стандартні задачі, знають теорію, можуть діяти за зразком, відновлювати текст підручника, доведення теорем, розв'язування задач (6-8 балів).
4. Учні, які намагаються сумлінно вивчити теорію, але мають прогалини у знаннях попередніх тем, не завжди розуміють умови задач, не вміють поєднувати теорію з практикою, але, незважаючи на це, мають бажання вчитися (3—5 балів).
5. Найскладніша група для вчителя — це діти, у яких відсутні знання за попередні роки, які втратили віру в можливість досягти певних успіхів у вивченні математики, переконали батьків у тому, що математика не для них, і, як наслідок, — повна відсутність інтересу до знань, порушення дисципліни на уроках.
Зазвичай я не коментую, за яким принципом створюються групи, за винятком заохочення учнів. Враховуючи сучасну загальнопедагогічну проблему - гуманізацію науки, два основні аспекти якої — гуманне, неупереджене, справедливе, чуйне, ввічливе ставлення до учня з одного боку, а з другого — подання математики як складової частини загальнолюдської культури, наближення її змісту до людських потреб, — об’єдную учнів у групи кількома різними способами, залежно від мети уроку.
Щоб розвинути пізнавальні і творчі здібності учнів, застосовую роботу в парах, використовуючи різноманітні способи утворення пар (один проти одного – із сусідом по парті – із тим, хто сидить позаду (спереду)), роботу в трійках, взаємне навчання. Використовую методику незакінчених речень, «Мозковий штурм», «Мікрофон». Група починає працювати лише за умов, коли будуть успішно визначені обов'язки кожного з членів. Тому в ній обов'язково повинні бути лідер, хранитель часу, секретар і доповідач. Позитивним у створенні груп є те, що всі учні цілеспрямовано працюють над ситуативною проблемою, між учнями виникають розуміння один одного, бажання допомогти, підказати, підтримати. Учні, що мають низький рівень навченості, також стають активними учасниками процесу. Роль учителя – спрямувати роботу учнів, виявити рівень знань і вмінь, враховувати їх ідеї.
Практикуючи роботу в групах на своїх уроках, я зрозуміла, що створення груп одного рівня знань є доцільним у процесі вивчення нового матеріалу. Учні першої та другої груп займаються навчальними дослідженнями, третя і четверта групи розв'язують типові задачі, розбирають готові розв'язки або користуються зразками аналогічних задач, а звільнений час учителя спрямовую на роботу з учнями п'ятої групи: пояснення і опрацювання теорії, розв'язування однокрокових задач.
Створення різнорівневих груп доцільніше на уроках закріплення вивченого матеріалу, коли, опитавши кращих учнів, я можу доручити їм підготувати до відповіді інших, розібрати готову задачу, пояснити її іншим учням тощо.
Наприклад, на уроках формування знань та вмінь учні працюють у групах (4-6 чоловік) різних рівнів. Кожна група за певний час повинна розв'язати задачу. Після того як час закінчився, представник групи захищає ідеї розв'язання задачі. Отримана ним оцінка, у виставленні й обґрунтуванні якої бере участь увесь клас, ставиться всім членам групи. Оскільки члени групи не знають наперед, хто з них відповідатиме, то вони зацікавлені, щоб кожен був добре підготовлений, і це стимулює їхню ефективну роботу. Склад груп можна змінювати, виходячи зі своїх міркувань. Далі група сильних учнів одержує окреме завдання творчого характеру, а решта учнів пишуть самостійну роботу, яка складається із завдань, аналогічних розв'язаним. Самостійну роботу перевіряється та оцінюється. При цьому вчитель керується особистісно-орієнтованим підходом до навчання учнів: кожний отримує посильне і водночас настільки складне завдання, щоб для його виконання прикласти розумове напруження. Слабкий учень прагне до рівня середнього, середній - до рівня сильного, сильний до самовдосконалення своїх здібностей.
Цікавими для дітей є уроки узагальнення і систематизації знань, де вони працюють у різнорівневих групах. Урок проходить у вигляді естафети. Команди сформовані за рівнями навчальних досягнень. У кожній з них - 4 учні. Учасники команд одночасно починають усно розв'язувати приклади, записуючи на дошці тільки відповідь. Далі передають естафету іншому учаснику, який може виправити помилку товариша, а потім розв'язати своє завдання. Всі завдання поділені на блоки. З кожним наступним блоком вони ускладнюються і оцінюються більшою кількістю балів. Так із застосуванням групової навчальної роботи з'являються нові можливості для співпраці вчителя й учнів.
У практичній діяльності приділяється увага формуванню в учнів інтересу до вивчення предмету, розвитку в них самостійного логічного мислення.
Без постійного контролю знань неможливо досягти їх усвідомленості та міцності. Тому, разом з традиційними формами обліку знань (контрольні, самостійні роботи тощо) використовую парний взаємоконтроль. Учні, контролюючи один одного, навчаються контролювати й себе. Кожен учень у цьому разі працює почергово як учитель або як учень. Пари можуть бути як постійного, так і змінного складу.
Поряд з груповими формами роботи у своїй практиці я почала використовувати ППЗ та власні комп’ютерні презентації (PowerPoint). Безперечною перевагою системи шкільної освіти як в минулому так і зараз є орієнтація занять на такі традиційні етапи вивчення нового матеріалу, як пояснення вчителем нової теми, розв’язування прикладів, вправ або задач на закріплення нового матеріалу, перевірка та контроль знань учнів з вивченої теми. На мою думку, до кожного з цих етапів можна застосувати певні елементи роботи з комп’ютером. Так, на уроках засвоєння нових знань, узагальнення, систематизації вмінь, навичок та комбінованих уроках корисно запроваджувати використання презентацій (PowerPoint) певної теми. Це викликає інтерес учнів до вивчення даного матеріалу, спонукає до творчої та дослідницької діяльності дітей.
При вивченні нового матеріалу в 5-6 класах корисним в роботі є використання ППЗ (педагогічний програмний засіб) «Математика, 5 клас» та «Математика, 6 клас». Кожен урок даного ППЗ містить малюнки, схеми, анімації, відео фрагменти, текстові пояснення, звуковий супровід, зразки виконання математичних завдань, тощо. З одного боку, це потужний інструмент для отримання дитиною найрізноманітнішої інформації, з іншого - ефективний засіб підвищення інтересу до навчання, а також мотивації, наочності, науковості тощо.
Застосування групової форми організації пізнавальної діяльності на уроках у поєднанні з іншими формами й методами, зокрема й з ППЗ дає можливість значно підвищити ефективність навчально-виховного процесу. Позитивним результатом такої роботи є емоційне задоволення учнів, свідоме ставлення до роботи, дитина знаходить свій інтерес, починає краще вчитися. Коли діти працюють разом, вони формують навички, необхідні для самостійного життя:
• розв’язувати конфлікти;
• вміння активно слухати;
• критикувати думку, а не того, хто її висловив;
• аналізувати;
• приймати рішення.
Отже, групова навчальна діяльність учнів на уроках має значні переваги в порівнянні з іншими методами, а саме:
1) допомагає створювати на уроці умови для формування позитивної мотивації учіння школярів;
2) дає можливість здійснювати диференціацію навчання;
3) сприяє виробленню вмінь співпрацювати з іншими учнями;
4) забезпечує високу активність усіх учнів;
5) реалізує їх природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги і співпраці;
6) підвищує результативність навчання та розвиток школярів.
Впровадження групової навчальної діяльності вимагає деяких додаткових витрат часу, оскільки необхідно здійснити відповідне тематичне планування, розробити структуру проведення занять, скласти варіанти завдань. Результатом постійного використання групової навчальної діяльності є досягнення вищих результатів у навчанні, активна щорічна участь дітей у Міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру», в районних та обласних олімпіадах з математики. Мої вихованці охоче беруть участь у позакласних заходах з математики, залюбки готуються до проведення щорічного предметного тижня. З цікавістю відвідують заняття математичного гуртка. Вважаю, що вміло організована групова навчальна діяльність підтверджує висновок Л. С. Виготського про те, що «в співпраці дитина може зробити більше, ніж самостійно», а правильно організована робота допоможе кожному учневі відчути себе здібним, потрібним, цікавим для вчителя і своїх товаришів.
Виходячи зі змісту освіти, математика, як навчальний предмет, формує предметні компетентності, що безумовно робить значний внесок у формування загальнопредметних і ключових компетентностей. На своїх уроках формування компетентностей здійснюю шляхом використання завдань різного рівня, роботою в групах, у парах, виконанням індивідуальних творчих завдань (складання казок, віршів, ребусів, кросвордів…).
У своїй роботи, як один із перспективних напрямків, я вивчаю нові інформаційні технології, зокрема, створення тестових завдань в середовищі Microsoft Office, розробляю власні презентації в середовищі Microsoft Office PowerPoint для використання на уроках при вивченні нового матеріалу, для закріплення та контролю знань та вмінь учнів.
Разом з тим значною проблемою для мене є те, що сільська школа не може забезпечити в повній мірі всі потреби навчально-виховного процесу. Це відсутність мультимедійного устаткування, недостатня комп’ютеризація школи. Та й бібліотечний фонд бажає бути кращим, так як користуватися послугами районної бібліотеки, або купувати потрібну літературу сільські діти не завжди мають змогу.
Та, не зважаючи на всі труднощі, стараюсь створити всі можливі умови для розвитку творчих здібностей, розумового розвитку, самореалізації своїх вихованців. Адже, говорячи словами видатного педагога В.О. Сухомлинського, саме школа повинна допомогти дитині розкрити свої потенційні можливості, стимулювати до саморозвитку та самовдосконалення. Тому своє педагогічне кредо вбачаю в словах К.Ушинського «Учень – це не посудина, яку треба наповнювати, а факел, який треба запалити».

Соціальне замовлення суспільства на теперішній час полягає у формуванні особистості, яка здатна самостійно знаходити, оцінювати і використовувати інформацію, досліджувати та аналізувати. Ось чому в навчальній діяльності учнів з математики віддаю перевагу особистісно орієнтованій освіті і вважаю, що за нею – майбутнє.